A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Слобідсько-Кульчієвецька громада
Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район

НОВИНИ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Дата: 25.11.2019 16:06
Кількість переглядів: 9

Набрав чинності Указ Президента України щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб – підприємців

 

Кам’янець-Подільське управління ГУ ДПС у Хмельницькій області інформує, що 19.10.2019 набрав чинності Указ Президента України від 17 жовтня 2019 року № 761/2019 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб — підприємців» (далі — Указ № 761).

З метою покращення умов для розвитку підприємництва, здійснення фізичними особами підприємницької діяльності, Указом № 761 встановлено Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані, зокрема, на:
? запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб — підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій;

? пом’якшення відповідальності фізичних осіб — підприємців за порушення ними встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій;

Крім того, Кабінету Міністрів України належить, зокрема:

? вжити необхідних заходів для забезпечення прозорих і необтяжливих процедур реєстрації розрахункових операцій під час реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет та надання роз’яснень щодо порядку застосування таких процедур;
? забезпечити з 01 січня 2020 року можливість тестування платниками податків під час здійснення розрахункових операцій безкоштовного програмного рішення для використання такими платниками програмних реєстраторів розрахункових операцій.

 

 

Інформація для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку щодо застосування РРО

 

Кам’янець-Подільське управління ГУ ДПС у Хмельницькій області.

ДПС України повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями (далі — ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

* Крім продажу (наданні послуг):

- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- лікарських засобів та виробів медичного призначення.

 

Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.

* Крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

(п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями).

Не застосовують РРО платники єдиного податку:

- першої групи;

- другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Застосування РРО є обов’язковим:

ФОП — платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

 

З 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим в тому числі для:

ФОП — платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

 

Увага!

З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку, крім І групи

При цьому з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для фізичних осіб-підприємців — платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн грн до 2,5 млн гривень.

ФОП матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат.

Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смартфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно.

Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування.

Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону № 128-ІХ в дію.

Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС тощо.

 

 

 

Платникам єдиного податку 1 групи РРО не потрібні.

Для решти представників мікробізнесу будуть безкоштовні програмні РРО від ДПС

 

Кам’янець-Подільське управління ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомляє про наступне.

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (закон № 128-IX від 20.09.2019) та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (закон № 129-IX від 20.09.2019).

Закон № 128-IX відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому в п.п. 11 п. 2 Закону № 128-IX прямо записано, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування.

Також звертаємо увагу платників, що дія згадуваних законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень.

Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

 

Як повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені

Кам’янець-Подільське управління ГУ ДПС у Хмельницькій області доводить до відома, що ДПС України повідомила наступне.

Платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі — ПКУ).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені

Відсутність податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПКУ).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. При цьому для його погашення платник має право використати зазначену суму переплати, подавши відповідну заяву на перекид.

Подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Заява подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1 095 днів від дня її виникнення, в якій необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

 

Повернення податку на додану вартість

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. У разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4№ ст. 43 ПКУ).

 

Повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на рахунок 3719 податковими органами здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу (згідно з Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом МФУ від 16.01.2016 №6 (далі — Порядок № 6)).

Повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6.

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

Для повернення коштів подається заява до податкового органу за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення. Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ, на рахунок 3719.

Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6).
Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». У разі надходження заяви про повернення коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3719.

У разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.

 

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

  • невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6 (форма заяви);
  • недостовірність викладеної у заяві платника інформації;
  • подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
  • наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Нагадуємо, що 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені», яким запроваджується єдина автоматизована система щодо повернення платежів, що належать:

  • державному бюджету— з 01 серпня 2019 року;
  • місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами — з 01 листопада 2019 року.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Отже, з 01 серпня 2019 року, платники податків можуть подати заяву (у довільній формі), на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» вибравши у меню «Листування з ДФС».

При цьому, дія Порядку № 60 не поширюється на:

  • відшкодування ПДВ;
  • повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави;
  • повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення;
  • повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;
  • повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;
  • виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

 

 

Чи є строк давності щодо нарахування штрафів за несплату ЄСВ?

Кам’янець-Подільське управління ГУ ДПС у Хмельницькій області звертає увагу платникам податків, що строк давності для нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується. Розстрочення та відстрочення сум заборгованості із ЄСВ не передбачена, а також така заборгованість не підлягає списанню.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції:

• за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;

• за донарахування ДПС або платником своєчасно не нарахованого внеску накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;

• за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн до 255 грн);

• за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Також, посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску, зокрема:

• за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачено накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій — від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачено накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій — від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, на суму недоїмки з єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення.


 

 

Сектор забезпечення роботи

Кам'янець-Подільського управління

ГУ ДПС у Хмельницькій області

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора