Спалювання стерні – непоправна шкода довкіллю
Після завершення збирання зернових культур, спостерігаються непоодинокі випадки спалювання стерні, сухої природної рослинності, соломи. Це призводить до значного забруднення атмосферного повітря, знищення біорізноманіття, тваринного світу.
Сільгосппідприємства, та приватні особи, незважаючи на заборони, щороку із завидною постійністю спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. Мало хто замислюється, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади. При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність ґрунту. Разом зі стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.
Необхідно звернути увагу на те, що під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря стає важким і гірким, серед населення збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять: пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалювання післяжнивних залишків, листя і сухої трави призводить до цілої низки небезпек. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях призводить до великих степових пожеж. Окрім того, за це передбачена адміністративна відповідальність відповідно до чинного законодавства.
У разі притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення, тяжкість їх наслідків, оскільки статтею 245 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за цей вид правопорушення, а саме за:
- знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем іншим небезпечним способом - караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або ж позбавленням волі на такий самий строк;
- ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Після завершення збирання зернових культур, спостерігаються непоодинокі випадки спалювання стерні, сухої природної рослинності, соломи. Це призводить до значного забруднення атмосферного повітря, знищення біорізноманіття, тваринного світу.
Сільгосппідприємства, та приватні особи, незважаючи на заборони, щороку із завидною постійністю спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. Мало хто замислюється, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади. При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність ґрунту. Разом зі стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.
Необхідно звернути увагу на те, що під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря стає важким і гірким, серед населення збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. До їх складу входять: пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалювання післяжнивних залишків, листя і сухої трави призводить до цілої низки небезпек. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях призводить до великих степових пожеж. Окрім того, за це передбачена адміністративна відповідальність відповідно до чинного законодавства.
У разі притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення, тяжкість їх наслідків, оскільки статтею 245 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за цей вид правопорушення, а саме за:
- знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем іншим небезпечним способом - караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або ж позбавленням волі на такий самий строк;
- ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
