A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Слобідсько-Кульчієвецька громада
Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район

Район відзначив 95-річчя

Дата: 07.03.2018 21:01
Кількість переглядів: 78

 

 

Сьогодні Кам’янець-Подільський район відзначає своє 95-річчя. Подія знакова адже наш район є одним з найбільших в Україні. На святкуванні, яке проходило в РКЦМ «Розмай» зібралися депутат Верховної рад Володимир Мельниченко, керівники всіх підрозділів райдержадміністації, районної ради, голови сільських рад об’єднаних територіальних громад.Володимир Володиморович напередодні свята привітав всіх жінок з 8 березня. Грамотою райдержадміністріції було нагороджено Ігора Фурмана – САФ ПП «Колос». Це підприємець, який не один рік працює на благо розвитку Слобідсько-Кульчиєвецької сільської ради, а нині і громади.

Для довідки: Після остаточного встановлення на Поділлі радянської влади спочатку використовувалася трьохступенева система адміністрування: губернія-повіт-волость. Проте такий стан речей не задовольняв тогочасне керівництво. Можливо, такий адміністративний поділ нагадував їм про царську владу. З остаточним формуванням СРСР у 1922 році почали розробляти проект адміністративної реформи, до реалізації якої приступили 1923 року. Реформування проводилося під лозунгом здешевлення радянського керівного апарату та наближення його до населення. Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 7 березня 1923 року були скасовані повіти та волості, а на зміну їм прийшли округи й райони. До складу Кам’янецького округу увійшли 17 районів. Одним серед яких був Довжоцький. Цей район був створений з частин Баговицької, Довжоцької, Орининської і Рихтецької волостей. Власне, дату створення цієї адміністративної одиниці й можна вважати часом утворення сучасного Кам’янець-Подільського району. Цікавим є той факт, що при утворені районів колишня Баговицька волость була розірвана між трьома новоутвореними районами: Довжоцьким, Китайгородським та Жванецьким. Окрім Довжоцького, до складу сучасної Кам’янеччини входили тогочасні Довжоцький, Жванецький, Китайгородський, Маківський, Орининський, Смотрицький, Староушицький райони. 
Проте Довжоцький район проіснував недовго. 4 грудня 1928 року постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету був ліквідований та приєднаний до Довжоцького Жванецький район а також частина Маківського. Цією ж постановою район був перейменований на Кам’янець-Подільський, а його центр перенесений до міста (далеко переноситися не довелося). 
31 липня 1934 року відбувається нове поповнення Кам’янець-Подільського району – до його складу передали 19 сільських рад від Староушицького. Проте в такому складі адміністративна одиниця перебувала менше п’яти місяців. 25 грудня постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Кам’янець-Подільський та Проскурівський райони в зв’язку з прикордонним статусом ліквідовують. Територія розформованого району була підпорядкована міським структурам. Тобто реально район продовжував існувати, хоча за документами його не було. 
18 червня 1939 року Президія Верховної Ради УРСР відновила Довжоцький район з центром у селі Довжок. 10 липня 1944 року район знову перейменовують на Кам’янець-Подільський. З цього часу і до сьогодні його незмінним адміністративним центром залишається Кам’янець-Подільський. 
Потужного удару по історичним назвам населених пунктів району завдала постанова Президії Верховної Ради УРСР 1946 року, згідно з якою було перейменовано цілу низку сіл Кам’янеччини: Велика Мукша (сучасна Велика Слобідка), Великі Вірмени (Велике Залісся), Мукша Китайгородська (Жовтневе), Вірменські Хутори (Залісся), Ляшковиця (Збруч), Мукша Боришковецька (Кам’янка), Мукша Колибаївська (Лисогірка), Мукша Пановецька (Мала Слобідка), Малі Вірмени (Мале Залісся), Дурняківці (Наддністрянка), Татариски (Смотрич). 
23 вересня 1959 року відбулося чергове укрупнення Кам’янець-Подільського району: до нього приєднали Орининський та частину Староушицького району. 
Згідно з Указом Пленуму ЦК КПУ, 30 грудня 1962 року відбулося чергове збільшення площі Кам’янеччини. До неї приєднали Більську, Залучанську, Нігинську та Циківську сільські ради Смотрицького району, Гуківську, Зарічанську, Кормильчанську, Красноставську, Летавську, Орининську, Підпилип’янську, Пукляківську та Сокиринецьку сільські ради Чемеровецького району. 
Цього ж року відбулося перейменування ще двох населених пунктів Кам’янеччини: Привороття стало Подільським, а Залуччя - Подолянами. 
1965 року відбуваються невеликі зміни в адміністративному районуванні. З того часу і до сьогодні територія Кам’янець-Подільського району не збільшувалася та не зменшувалася. 
Наступного року знову відбувається перейменування низки населених пунктів району: Безнісківці перейменували на Абрикосівку, Раколупинці – на Барвінкове, Козодавинці – на Каштанівку, Верхні Панівці – на Панівці, Погорілу – на Привітне, Теклівку – на Тернавку. 
Трагічним для Кам’янеччини став 1981 рік, коли внаслідок затоплення водами Дністровського водосховища було знято з обліку низку населених пунктів. Втрати стали катастрофічними, зокрема під затоплення потрапила давня столиця Пониззя - Бакота, одна з найдавніших археологічних стоянок на території України поблизу села Лука-Врублівецька, стародавнє подільське містечко Студениця та інші. У багатьох колишніх поселенців цих затоплених старовинних українських сіл і досі щемить серце, коли вони дивляться на води рукотворного Дністровського моря. 
Упродовж 1990–1996 років, у зв’язку з розукрупненням восьми сільських рад, було відновлено Подільську, Думанівську, Княжпільську, Заліськодругу, Нефедівську, Пановецьку, Абрикосівську, Зіньковецьку та створено Кам’янську сільські ради. 17 серпня 2000 року було затверджено герб Кам’янець-Подільського району. 
Що ж, як бачимо історія творення такої адміністративної одиниці як Кам’янець-Подільський район була тривалою та тернистою. Внаслідок багатьох історичних перепитій на сьогодні ми маємо адміністративне утворення площею 1540 кілометрів квадратних, на якій розмістилися 121 село, селище міського типу Стара Ушиця та районний центр Кам’янець-Подільський. 
Святкуючи дев’яносторіччя району, можемо підвести й певну риску. Найперше виникає питання: чи зручне для адміністрування найбільше районне утворення області? Певне що ні: величезна протяжність по лінії схід-захід, вражаюча мережа доріг тощо. То чи не час відійти від принципу радянської гігантоманії та провести розукрупнення великих районів. Уже довгий час в Україні говорять про адміністративно-територіальну реформу. Але... Також не варто розраховувати, що найближчим часом будуть зроблені якісь реальні кроки в цьому напрямку. До того ж маємо й іншу проблему: якщо сучасний Кам’янець-Подільський район розділити на два, то який же населений пункт стане центром новоутвореної адміністративної одиниці? М’яко кажучи, на сьогоднішні Стара Ушиця не тягне на статус районного центру, до того ж вона опинилася б на краю створеного району. Про інші населені пункти району взагалі важко щось говорити. Складається враження, що сьогодні ситуація є безальтернативною і Кам’янець-Подільський надалі залишатиметься центром найбільшого району Хмельницької області. 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора